Читання Террі Пратчетта це завжди щось неймовірне, цікаве і смішне, незважаючи на підняття серйозних соціальних тем.
Після виходу першої книги циклу Ринсвід, була опублікована друга книга “Химерне сяйво”. І хоча її переклад до нас йшов набагато довше 3 років, воно було того варте. Ця книга мені сподобалась більше ніж “Колір магії”, так як це вже не набір відгалужень історій, які відбуваються паралельно, а являється все таки ціліснісною новелою.
Ця книга продовження першої розказує нам про події після того як чарівник-невдаха Ринсвід впав за край світу. Як головні герої Ринсвід і Двоцвіт разом з багажем відправляються в подорож далі і спасають світ (або по крайній мірі намагаються). Вони зустрічають різноманітних персонажів, які допомагають, заважають, атакують, вітають наших героїв, то розділяючи їх, то зводячи всіх разом для неймовірного фіналу.
Ця книга дійсно показує неймовірний талант Террі Пратчетта, який не тільки заставляє нас сміятись протягом всієї книги, а й дає зрозуміти, що героями можуть бути не тільки сильні, красиві, розумні, неймовірні лицарі, а й звичайні люди як наші герої.
